Програмно-технологічні засоби картографічної мережі

Програмно-технологічні засоби картографічної мережі

Програмні засоби забезпечення мережі включає операційну систему FreeBSD (Linux).
Сервер баз даних - на основі Microsoft SQL Server 7.0.
WEB-сервер - на основі Apache 1.3.12.
Для взаємодії користувача з мережею – стандартні Internet-браузери (MS Internet Explorer/Netscape Communicator та інші).
В картографічній мережі виділено два типи серверів, що відрізняються за своїм призначення - абонентські та резервні. Абонентські сервери забезпечують обслуговування клієнтів та постачальників інформації картографічної мережі. Кожен клієнт може мати доступ до декількох абонентських серверів та вибирати потрібний, в залежності від наявних карт та завантаженості мережі. Резервні сервери забезпечують відновлення даних абонентських серверів в разі виходу з ладу їх апаратного забезпечення. Клієнти, що обслуговувались ”втраченим” сервером, на час його відсутності обслуговуються резервним сервером.
Програмні засоби сервера дозволяють організувати необмежену кількість фізичних і віртуальних серверів просторових даних. Кожному клієнту сервера (чи-то «споживач» чи «постачальник» даних) надається персональний віртуальний сервер.

Функції та структура програмно-технічних засобів:

Програмні засоби картографічної мережі забезпечують:
- ведення єдиної розподіленої бази геоінформаційних даних;
- ведення єдиної  бази метаданих;
- підтримку найбільш поширених форматів геоінформаційних даних (TAB/SHP/MIF/DWG);
- поновлення даних в on-line-режимі;
- надання інформації автоматизованим системам та програмним комплексам в залежності від прав доступу;
- повну персоналізацію даних, що надаються (в залежності від потреб конкретного користувача);
- ведення “віртуальних” картографічних серверів, що дозволяє повністю ізолювати дані різних користувачів в рамках єдиного “фізичного” сервера;
- модифікацію та розробку нових форматів обміну без порушення роботи вже існуючих;
- централізоване адміністрування віддалених серверів;
- синхронізація даних, розміщених на різних “фізичних” серверах;
- забезпечення користувачам механізму підтримки власних клієнтів (інформаційних і автоматизованих систем та WEB-серверів);
- гарантований рівень сервісу (час обробки запиту, кількість запитів за одиницю часу та інше);
- взаємодію з найбільш поширеними геоінформаційними системами;
- захист інформації від несанкціонованого доступу;
- контроль цілісності та актуальності розміщеної інформації.