Реалізовані проекти

У довіднику наведено технічне обґрунтування впровадження геодезичної референцної системи координат та основних етапів її впровадження, а саме:
• аналіз стану державної системи координат та розвитку сучасних геодезичних систем координат;
• моделювання параметрів геодезичної референцної системи координат;
• створення постійно діючої мережі спостережень ГНСС;
• побудова астрономо-геодезичної мережі 1-го класу (методи, щільність, точність);
• створення банку геодезичних даних пунктів Державної геодезичної мережі (планової складової);
• математичне опрацювання спостережень на пунктах астрономо-геодезичної мережі 1-го класу;
• загальне вирівнювання Державної геодезичної мережі, каталогізація пунктів;
• попередні техніко-економічні розрахунки об’ємів робіт, вартостей та термінів їхнього виконання.
Результати НДР планується використати при виконанні робіт із побудови та впровадження національної геодезичної системи відліку, а саме її складової: геодезичної референцної системи координат.

Поставлена та розв‘язана задача розробки методики створення Національної вертикальної референцної системи України. Проведено аналіз існуючих вертикальних систем та теоретичні основи побудови вертикальних систем, у тому числі, побудови Європейської вертикальної системи. Виконано моделювання параметрів вертикальних систем. Обґрунтовано доцільність і переваги використання національної системи висот, що зв‘язана з реальним гравітаційним полем Землі. Розроблена методика створення та програма реалізації вертикальної референцної системи України. Отримані рекомендації можуть бути безпосередньо використані при встановлені регіональної вертикальної системи з метою її прив‘язки до Європейської вертикальної референцної системи EVRS та світової висотної системи WHS та при розв‘язуванні задачі побудови квазігеоїда на територію України, узгодженого з даними GPS-нівелювання.
 

Метою роботи була розробка технічного проекту на виконання робіт із реконструкції геодезичної мережі м. Маріуполя для забезпечення виконання топографічних знімань, ведення земельного кадастру та розвитку інженерної інфраструктури міста.

Складено технічний проект, згідно з яким передбачається виконати такі обсяги робіт:

Метою роботи була розробка технічного проекту на виконання робіт із реконструкції геодезичної мережі м. Києва для забезпечення виконання топографічних знімань, ведення земельного кадастру та розвитку інженерної інфраструктури міста.

Складено технічний проект, згідно з яким передбачається виконати такі обсяги робіт:

В роботі виконано теоретичне обґрунтування визначення оптимальних параметрів орієнтування референцної системи координат для території України; розроблено методику визначення параметрів орієнтування референцної системи координат для локальної території; досліджено вплив масштабного множника, орієнтування осей систем координат, зміщення центру системи координат на визначення параметрів орієнтування; проведено моделювання параметрів референцної системи для території України.

У приаеродромній зоні та безпосередньо на території аеропорту “Бориспіль” виконано комплекс наукових та інженерно-геодезичних робіт з визначення координат об’єктів у системі координат WGS-84, підготовлено документацію для сертифікації аеропорту згідно з вимогами ICAO. Етапи робіт:
– рекогносцировка та закріплення пунктів опорної геодезичної мережі;
– рекогносцировка та закріплення пунктів опорної гравіметричної мережі;
– рекогносцировка та закріплення пунктів геодезичної мережі згущення;
– супутникові радіонавігаційні GPS-спостереження на пунктах опорної геодезичної мережі та пунктах геодезичної мережі згущення;
– визначення координат навігаційних, радіонавігаційних та радіотехнічних засобів;
– визначення висот пунктів геодезичних та гравіметричних мереж у Балтійській системі висот 1977 р.;
– абсолютні гравіметричні визначення на пунктах опорної гравіметричної мережі; 

Абсолютний балістичний гравіметр

– гравіметричне знімання території;
– обстеження приаеродромної зони та виявлення об’єктів перешкод;
– визначення координат і висот перешкод ;
– опрацювання матеріалів супутникових радіонавігаційних GPS-спостережень, складання каталогів координат об’єктів аеропорту в системах координат WGS-84 та ІТRF;
– опрацювання матеріалів гравіметричних спостережень та гравіметричного знімання, обчислення хвиль геоїда на об’єктах аеропорту;
– складання науково-технічного звіту.

З використанням координат пунктів геодезичної мережі у Світовій геодезичній системі WGS-84 та СК-42 визначено параметри зв’язку між цими системами координат та виконано оцінку якості цього визначення.
 

Виконано комплекс геодезичних робіт зі створення планово-висотної основи острова Зміїний та узбережжя Чорного моря в районі дельти р. Дунай в державній системі координат 1942 р. (СК-42).
В ході реалізації проекту  виконано такі роботи:
– Обстеження нівелірних знаків  I – II класів;
– Визначення координат пунктів мережі  супутниковими методами у статичному режимі з точністю 1 класу;
– Визначення координат  нівелірних знаків І-ІІ класів супутниковими методами з точністю 2 класу;
– Опрацювання результатів GPS-спостережень на пунктах геодезичної та нівелірної мережі із складанням каталогів у  системі координат ІТRS/ITRF 2000 (WGS-84) та СК-42.

На території міста Києва виконано комплекс топографо-геодезичних робіт для аналізу технічного стану геодезичної мережі міста, а саме:
– обстежено частину пунктів міської геодезичної мережі;
– проведено супутникові радіонавігаційні GPS-спостереження на пунктах геодезичної мережі міста;
– опрацьовано матеріали супутникових радіонавігаційних GPS-спостережень, складено каталоги координат пунктів геодезичної мережі міста в системі координат ІТRF2000;
– виконано аналіз локальних та глобальних деформацій мережі;
– складено науково-технічний звіт.

 З використанням координат пунктів геодезичної мережі у Світовій геодезичній системі WGS-84 та СК-42 визначено параметри зв’язку між цими системами координат та виконано оцінку якості їх визначення.

У науково-технічному звіті наведено опис пунктів супутникової геодезичної мережі та державної геодезичної мережі України 1 класу.
Наведено результати попередньої обробки матеріалів та комбінованих рішень на основі результатів спостережень  GPS-кампаній 2000 та 2001 років.
 За даними супутникових радіонавігаційних вимірів на пунктах фундаментальної та геодезичної мережі 1 класу визначено координати цих пунктів у системі координат ITRF-97, ITRF-2000, ETRS-89.
 Результати НДР планується використати при створенні державної референцної системи координат України.
 

У приаеродромній зоні та безпосередньо на території аеропорту “Харків” виконано комплекс наукових та інженерно-геодезичних робіт з визначення координат об’єктів у системі координат WGS-84, а саме:
– проведено супутникові радіонавігаційні GPS-спостереження на пунктах опорної геодезичної мережі та пунктах геодезичної мережі згущення;
– опрацьовано матеріали супутникових радіонавігаційних GPS-спостережень, складено каталоги координат об’єктів аеропорту у системах координат WGS-84 та ІТRF;
– складено науково-технічний звіт.

Вигляд центру пункту Дуги. При наступних роботах в камінь вбетонована сучасна марка.

 
Пам’ятний знак встановлений співробітниками НДІГК на розшуканому пункті Дуги – с.Баранівка.

Монумент, встановлений на кінцевому (південному) пункті Дуги – с. Стара Некрасівка. (середина XIX ст.)

НДР виконано з метою підготовки номінаційних документів для включення пунктів геодезичної дуги Струве до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Розшук пунктів геодезичної дуги Струве здійснено по наближених координатах, обчислених у системі ETRS89 з використанням GPS-приймачів з подальшою розкопкою місць ймовірного розташування центрів, описаних в матеріалах дуги Струве, без порушення їхнього положення.
Розшукано чотири пункти, що належать до дуги Струве, їх відновлено, встановлено на них пам’ятні знаки, визначено координати пунктів у європейській системі координат та підготовлено номінаційні документи.

Спостереження на пунктах ДГМ у 2004 році 

У науково-технічному звіті наводиться схема спеціальної геодезичної мережі, наведено опис  робіт з визначення (з використанням супутникових радіонавігаційних систем) координат геодезичних пунктів цієї мережі.

НДР виконано для використання її результатів при демаркації державного кордону між Україною та Республікою Молдова.

Програмно-технологічне забезпечення розроблено для систематизації даних про геодезичні пункти Державної геодезичної мережі (ДГМ), їх математичної обробки та каталогізації, оперативного забезпечення користувачів інформацією про пункти ДГМ при виконанні топографо-геодезичних, картографічних, кадастрових, навігаційних та науково-дослідних робіт.
GEOGRAD побудовано за архітектурою “клієнт–сервер” з трирівневою логічною структурою програмного забезпечення: сервер баз даних, сервер застосувань та програмне забезпечення клієнтських автоматизованих робочих місць.
Розробку виконано в середовищі операційних систем Windows 2000 Professional та Windows 2000 Advanced Server; програмне забезпечення – мовою  програмування Delphi; сервер бази даних – на основі InterBase.
GEOGRAD  забезпечує виконання таких функцій:
– введення та редагування даних про геодезичні пункти та виміри на них;
– вибірку геодезичних пунктів з бази даних:
– трансформування координат пунктів із системи координат СК-42 в систему координат СК-63 і навпаки, по опорних точках, по ключах переходу, із зони в зону, XY-BL, BL-XY тощо);
– розв’язання прикладних геодезичних задач (обчислення площі трапеції, зближення меридіанів, пряма та обернена геодезичні задачі на площині та еліпсоїді, визначення належності пункту трапеції, обчислення рамок трапецій для масштабів 1:2 000 – 1: 1 000 000);
– формування карткового каталогу геодезичних пунктів;
– формування каталогів координат;
– формування схем геодезичних мереж;
– експорт-імпорт даних у програмно-технологічний комплекс GeoLab тощо;
– формування звітних документів;
– адміністрування банку даних.
Для роботи з GEOGRAD розроблено Посібник користувача, який складається з двох частин:
– Книга 1. Опис АРМу користувача.
– Книга 2. Опис АРМу адміністратора.
 

Реалізація заходів "Програми функціонування та розвитку Національної системи сейсмічних спостережень та підвищення безпеки проживання населення у сейсмонебезпечних регіонах України" зі створення мережі супутникових радіонавігаційних спостережень та інформаційно-обчислювального центру

• створення мережі супутникових радіонавігаційних спостережень - проведено встановлення однієї станції супутникових радіонавігаційних спостережень з необхідним системним програмним забезпеченням в м. Полтаві на базі Полтавської гравіметричної обсерваторії та другої станції в м. Львові на базі астрономічної обсерваторії НУ "Львівська політехніка" з реєстрацією у IGS (Міжнародна служба геодинаміки) обох станцій.
• створення інформаційно-обчислювального центру - освоєно та адаптовано програмне забезпечення до вимог ЧТЗ "Інформаційно-обчислювального центру математична обробка геодезичних та гравіметричних спостережень. Програмне забезпечення.", підсистема "Обробка спостережень постійнодіючої супутникової радіонавігаційної мережі".
   

Згідно плану виконано:
•  збір та аналіз результатів супутникових радіонавігаційних спостережень 2000 і 2001 рр. на пунктах фундаментальної геодезичної мережі України;
•  освоєння програмно-технологічного комплексу "GAMIT", який дозволяє обробляти результати супутникових радіонавігаційних спостережень з довгими та наддовгими базами;
•  математичну обробку результатів супутникових радіонавігаційних спостережень 2000 і 2001 рр. на пунктах фундаментальної і геодезичної мережі України;
•  збір та вивчення інформації про референцні системи, які мають найбільше застосування у світовій геодезичній практиці, а саме: СК-95 (система координат 1995 року. використовується в Російській Федерації; ПЗ-90 (геоцентрична система координат 1990 р., використовується як світова у Російській Федерації);
•  ETRS89 (Європейська референцна система координат 1989 р., використовується в країнах Європейського Союзу); 
•  ITRF98 (світова референцна система 1998 р., система міжнародної асоціації геодезистів та геофізиків та міжнародної служби геодинаміки);
•  аналіз системи СК-95 у порівняні із СК-42, побудовано карти відхилень координат.

Наведено зміни та доповнення до Закону України «Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність", якими регламентуються питання:
• розширення повноважень Кабінету Міністрів України в нових сферах цієї діяльності – створення та функціонування національної інфраструктури геопросторових даних, побудова мережі пунктів супутникових спостережень для визначення координат топографічних об’єктів, встановлення й визначення порядку застосування систем координат та порядку загальнодержавного топографічного й тематичного картографування тощо; це дозволить підвищити ефективність топографо-геодезичної та картографічної діяльності в інтересах державного управління й господарювання;
• розширення повноважень центрального органу виконавчої влади з топографо-геодезичної та картографічної діяльності щодо забезпечення правової охорони власності на картографічну інформацію та при запровадженні перспективних напрямів розвитку національного картографування: системи картографічного моніторингу та створення й ведення інфраструктури геопросторових даних;
• участі Ради міністрів Автономної Республіки Крим, державних органів управління в державному управлінні в галузі топографо-геодезичної та картографічної діяльності;
• умов здійснення топографо-геодезичної й картографічної діяльності та дотримання при цьому авторських прав на результати топографо-геодезичної та картографічної діяльності;
• належність робіт до загальнодержавного, відомчого та місцевого призначення, що важливо для подальшого визначення відповідних джерел їхнього фінансування;
• взаємодії центрального органу виконавчої влади з топографо-геодезичної та картографічної діяльності з державними органами управління при здійсненні топографо-геодезичної та картографічної діяльності;
• ведення картографо-геодезичних фондів центральним органом виконавчої влади з топографо-геодезичної та картографічної діяльності, органами виконавчої влади та умов використання результатів топографо-геодезичної та картографічної діяльності.

Результати НДР планується використати Міністерством охорони навколишнього природного середовища України при внесенні на розгляд Верховній Раді України проекту Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність”

Об’єкт робіт розташований на території Києво-Святошинського р-ну Київської області.
Система координат 1963 року в трьохградусній зоні.
Система висот Балтійська 1977 року.
Переріз рельєфу 1 м.
Розграфка планів прямокутна, розміром 50×50 см.
Загальна площа знімання 3227,0 га.

Метою роботи було створення топографічного плану в електронному та паперовому виді в масштабі 1:2000 за матеріалами космічного знімання, інформаційний зміст яких відповідає змісту топографічних планів у масштабі 1:2000, а точність визначення місцеположення об’єктів відповідає точності планів у масштабі 1:5000.

Топографо-геодезичне забезпечення
Вихідними пунктами при виконанні робіт із розвитку геодезичної мережі були пункти державної геодезичної мережі (ДГМ) Забуччя, 4 класу, Жуків, 4 класу та Дмитрівка, 2 класу, які ввійшли в “Каталог координат та висот пунктів ДГМ 2,3 і 4 класів на об’єкті м. Київ”, шифр АГП.01.07.4007”А”, АГП.01.07.4007”Б”, 1997 р. Згущення планово-висотної геодезичної основи виконано методом GPS-спосторежень по закладних точках. Закладні точки на місцевості закріплялись металевими штирями довжиною 30…60 см, діаметром 15 мм. Усього закладено й визначено координат на 19-ти закладних точках. Планову прив’язку космічних знімків виконано методом GPS-спостережень, висоту GPS – нівелюванням.
Дешифрування контурів місцевості та елементів рельєфу на об’єкті виконано на ортофотопланах. Масштаб ортофотопланів приведений до масштабу створюваного плану 1:2000, розграфка в системі координат 1963 року.

Тахеометрична зйомка
Основою для тахеометричних ходів служили пункти планово-висотної геодезичної мережі, які визначені при допомозі супутникової радіонавігаційної системи GPS.
Для забезпечення зйомки території с. Михайлівка-Рубежівка між пунктами геодезичної та зйомочної мережі були прокладені тахеометричні ходи. Тахеометричному зніманню підлягали всі об’єкти місцевості. Площа знімання становила 3227,0 га. Роботи виконувались за допомогою електронних тахеометрів ELTA 50R № SET 2030R3-43 №140081, та SET 230R3-382 № 139990.

Складання електронного плану
Електронний топографічний план с. Михайлівка-Рубежівка сформовано в масштабі 1:2000 на основі цифрової інформації з бази даних топографічних об’єктів у програмно-графічному комплексі AutoDesk MAP 2000 з перерізом рельєфу через один метр, системі координат 1963 року, Балтійській 1977 року системі висот на 47 аркушах згідно з Умовними знаками для топографічних планів масштабів 1:5000,1:2000, 1:1000, 1:500, 2001 року видання.
Векторизацію ситуації виконано за ортофотопланами космічного знімання, матеріалами польового дешифрування та абрисами тахеометричного знімання.
Цифрову модель рельєфу місцевості створено в автоматизованому режимі спеціалізованим графічним редактором побудови топографічних планів у середовищі AutoDesk MAP 2000 методом тріангуляції з урахуванням орографічних ліній.
Електронний топографічний план створено пошарово. Кількість шарів на різних аркушах різна та залежить від навантаженості аркуша. Назви шарів подано російською мовою, їхній зміст відповідає назві шару.
Між собою аркуші топографічних планів зведено по суміжних рамках.

Висновок
За методикою виробництва, повнотою змісту та якістю виконані роботи відповідають вимогам діючих інструкцій і можуть бути використані для вирішення різних народногосподарських завдань.

Об’єкт робіт розташований на території Києво-Святошинського р-ну Київської області.
– Система координат 1963 року в трьохградусній зоні
– система висот Балтійська 1977 року
– Переріз рельєфу 1 м
– Розграфка планів прямокутна розміром 50×50 см
– Загальна площа знімання становить 418,0 га
Метою роботи було створення топографічного плану в електронному та паперовому виді в масштабі 1:2000 за матеріалами космічного знімання, інформаційний зміст яких відповідає змісту топографічних планів у масштабі 1:2000, а точність визначення місцеположення об’єктів відповідає точності планів у масштабі 1:5000.

Топографо-геодезичне забезпечення
Вихідними пунктами при виконанні робіт з розвитку геодезичної мережі були пункти державної геодезичної мережі (ДІМ) Забуччя, 4 класу, Жуків, 4 класу та Дмитрівка, 2 класу, які ввійшли в “Каталог координат та висот пунктів ДГМ 2,3 і 4 класів на об’єкті м. Київ”, шифр АГП.01.07.4007”А”, АГП.01.07.4007”Б”, 1997 р. Згущення планово-висотної геодезичної основи виконано методом GPS-спостережень по закладних точках. Закладні точки на місцевості закріплялись металевими штирями довжиною 30…60 см, діаметром 15 мм. Усього закладено й визначено координат на 8-ми закладних точках. Планову прив’язку космічних знімків виконано методом GPS-спостережень, висоту GPS – нівелюванням.
Дешифрування контурів місцевості та елементів рельєфу на об’єкті виконано на ортофотопланах. Масштаб ортофотопланів приведений до масштабу створюваного плану 1:2000, розграфка в системі координат 1963 року.

Тахеометрична зйомка
Основою для тахеометричних ходів служили пункти планово-висотної геодезичної мережі, які визначені при допомозі супутникової радіонавігаційної системи GPS.
Для забезпечення зйомки території с. Забуччя між пунктами геодезичної та зйомочної мережі були прокладені тахеометричні ходи. Тахеометричному зніманню підлягали всі об’єкти місцевості. Площа знімання становила 418,0 га. Роботи виконувались за допомогою електронних тахеометрів ELTA 50R № SET 2030R3-43 №140081, та SET 230R3-382 № 139990.

Складання електронного плану
Електронний топографічний план с. Забуччя сформовано в масштабі 1:2000 на основі цифрової інформації з бази даних топографічних об’єктів у програмно-графічному комплексі AutoDesk MAP 2000 з перерізом рельєфу через один метр, системі координат 1963 року, Балтійській 1977 року системі висот на 47 аркушах згідно з Умовними знаками для топографічних планів масштабів 1:5000,1:2000, 1:1000, 1:500, 2001 року видання.
Векторизацію ситуації виконано за ортофотопланами космічного знімання, матеріалами польового дешифрування та абрисами тахеометричного знімання.
Цифрову модель рельєфу місцевості створено в автоматизованому режимі спеціалізованим графічним редактором побудови топографічних планів у середовищі AutoDesk MAP 2000 методом тріангуляції з урахуванням орографічних ліній.
Електронний топографічний план створено пошарово. Кількість шарів на різних аркушах різна та залежить від навантаженості аркуша. Назви шарів подано російською мовою, їхній зміст відповідає назві шару.
Між собою аркуші топографічних планів зведено по суміжних рамках.

Висновок
За методикою виробництва, повнотою змісту та якістю виконані роботи відповідають вимогам діючих інструкцій і можуть бути використані для вирішення різних народногосподарських завдань.

Об’єкт розташований на території Бориспільського району Київської області. Географічне положення об’єкту визначається координатами 50?20´42? північної широти, 30?53´42? східної довготи.
Метою роботи було розвиток та модернізація геоінформаційної системи контролю та управління територією, будівлями, спорудами та інженерним обладнанням аеропорту ДМА “Бориспіль”.
Роботи виконувалися в місцевій (Київській) системі координат
Система висот Балтійська 1977 року
Переріз рельєфу 0,5 м
Розграфка планів прямокутна, розміром 50×50 см
Загальна площа знімання та поновлення становить 60 планів (375,0 га).

Топографо-геодезичне забезпечення
На об’єкті було обстежено 8 пунктів опорної геодезичної GPS-мережі, роботи Головного управління геодезії, картографії та  кадастру України, Науково-дослідного інституту геодезії, картографії та інформатики в 1999 р., а також 20 пунктів полігонометрії 2-го розряду, роботи інституту Украеропроект.
Роботи виконані у відповідності з вимогами інструкції “Центры и реперы государственной геодезической сети СССР“, вид. 1973 р.

Тахеометрична зйомка
Вихідними пунктами при виконанні тахеометричної зйомки на об’єкті  служили пункти полігонометрії 2-го розряду та пункти опорної геодезичної GPS-мережі.
Виконані роботи по зйомці масштабу 1:500 на 14 планах загальною площею 87,5 га, та поновлення м-бу 1:500 на 46-ти планах загальною площею 287,5 га.
Роботи виконувались за допомогою електронних тахеометрів ELTA 50R SET 2030R3-43 №140081, та SET 230R3-382 №139990.

Виготовлені цифрові карти адміністративно-територіального устрою АР Крим, областей України, міст Києва та Севастополя, усіх районів та міст обласного значення для  геоінформаційного забезпечення  адміністративно-територіальної реформи в Україні.

У результаті роботи створені:
• цифрові та електронні топографічні плани масштабу 1:500 у середовищі MGE, у форматі MicroStation загальною площею 731.25 га (117 планів);
• цифрові та електронні топографічні плани масштабу 1:500 у форматі AutoCAD загальною площею 200 га (32 планшети) на територію зони проектування нового терміналу ДМА «Бориспіль».

Метою роботи було впровадження цифрової багатошарової карти України та консультаційне забезпечення щодо побудови тематичних карт в агентстві США з міжнародного розвитку (USAID).
Робота полягала в організації та проведенні тренінг-курсів з вивчення середовища ГІС MapInfo, імпортф даних у ГІС MapInfo з інших джерел (Access, Excel, растрових зображень), підготовці вихідних даних для створення тематичних карт різного спрямування, побудові графіків та діаграм, створенні легенди та інших додаткових підписів, проведенні консультаційних робіт при створенні звітів та підготовки матеріалів до друку. Формування HTML- документації для розміщення даних в Internet.
У результаті даної роботи були виготовлені та підготовлені для друку тематичні карти на територію областей та України. Проведена підготовка фахівців для роботи в ГІС MapInfo серед працівників агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Метою роботи було виготовлення ортофотопланів масштабу 1:2000 за матеріалами космічного знімання та створення моделі рельєфу для виконання робіт з топографічного знімання.
Ортофотоплани виготовлено по матеріалах космічного знімання QuickBird (Standard) 2005 року, роздільна здатність 0,61 м у системі координат 1963 року.
Рельєф створено на основі топографічних карт масштабу 1:10000 з перерізом рельєфу 1 метр у Балтійській системі висот 1977 року.
У результаті даної роботи виготовлено:
ортофотоплани у форматі geotif, точність визначення місцеположення об’єктів відповідає масштабові 1:3000.
Цифрова модель рельєфу  у форматі dwg, з перерізом рельєфу 1 м у Балтійській системі висот 1977 року.
Технологію даних робіт наведено в інформаційному звіті.

Метою роботи було виготовлення цифрових топографічних планів масштабу 1:2000 для розробки генеральних планів сіл, проектів  планування та вирішення інших інженерних задач.
Цифрові топографічні плани створено по матеріалах топографічного знімання масштабу 1:2000 та матеріалах космічного й аерофотознімання. Система координат 1963 року. Переріз рельєфу 1 м. Система висот Балтійська 1977 року.
У результаті даної роботи  Замовнику передані:
Цифрові векторні топографічні плани масштабу 1:2000 у форматі dwg AutoCAD на території сіл Чабани, Новосілки, Лісне, Мрія, Мила, Шпитьки, Горбовичі, Фасова, Порадівка. Усього 118  планів.
Паперові копії з цифрових топографічних планів масштабу 1:2000.

Цифрова картографічна база даних на м. Київ створена на основі видавничих оригіналів на пластику (діапозитиви постійного зберігання)  масштабу 1:10 000,  система координат 1942 року (рік видання 1998, стан місцевості на 1997–98 рр.) і планів масштабу 1:2000 на центральну частину міста, система координат – місцева (стан місцевості на 1992–97 рр.).
Рослинність і гідрографія оцифровані в межах міста, встановлених Рішенням Київради №280/1257 від 27.04.2001 “Про межі нових адміністративних районів м. Києва та організаційні заходи по проведенню адміністративно-територіальної реформи”.
Шар будинків у районах новобудов оновлено по растрових зображеннях планів масштабу 1:2000 станом на 1999 р. та результатах польового дешифрування, що виконувалося протягом 1999–2003 рр.
Призначення бази цифрових картографічних даних
База цифрових картографічних даних призначена:
• для детального вивчення й оцінки місцевості, орієнтування на ній;
• при плануванні та проектуванні інженерних споруд;
• при організації та проведенні картометричних робіт ГІС-методами;
• для використання як основи в ГІС-технологіях, вирішення інших задач в автоматизованих системах.

Об’єктом дослідження був державний кордон України з Республікою Молдова, Російською Федерацією та Румунією, Республікою Польща та Республікою Білорусь. Мета робіт – науково-методичне й інформаційне забезпечення та супроводження топографо-геодезичних та картографічних робіт з делімітації й демаркації державного кордону України.
Виконані дослідно-методичні роботи з науково-методичного й інформаційного забезпечення та супроводження робіт з делімітації та демаркації державного кордону України забезпечили проведення всіх запланованих заходів у 2006 році.

Досліджувався сучасний стан топографічного картографування території України, нормативно-технічна база, існуючі технології з метою розробки положення про загальнодержавне топографічне картографування території України.
У роботі наведено результати дослідження основних тенденцій топографічного картографування в зарубіжних країнах; дослідження тенденцій розвитку цивільної та військової топографічної картографії; обґрунтування масштабного ряду топографічних карт; шляхи вдосконалення інформаційного змісту й структури топографічних карт; аналіз умовних знаків та їх уніфікація; дослідження розвитку технологій проведення топографічних зйомок на основі застосування аерокосмічних даних, цифрових методів обробки даних, СРНС-технологій та геоінформаційних технологій; розробка пропозицій щодо системи доступу до топографічної інформації.
У висновках дана оцінка сучасного стану топографічного картографування України та сформульовані напрями створення національної системи картографування.
У результаті дослідження підготовлено проект положення про загальнодержавне топографічне картографування.

У звіті приведено:
аналіз стану стандартизації метаданих та принципи їх створення й використання;
виконано огляд складу, структури метаданих у відповідності з міжнародним стандартом ISO 19115 “Географічна інформація - Метадані” та правил кодування й форматів подання метаданих про набори геопросторових даних згідно з проектом технічної специфікації ISO/TS 19139 “Географічна інформація – Метадані – Реалізація XML-схеми”.

 ГІС оперативно-диспетчерського управління пожежної охорони м. Києва ГЕОВАРТА.
  
Мета проекту - підвищення оперативності та якості прийняття рішень при організації гасіння пожеж, рятування людей та надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф і природних стихій в м.Києві на основі використання новітніх комп’ютерних геоінформаційних технологій. 
Система призначена для автоматизації основних функцій диспетчерів центру управління та зв’язку пожежної охорони м.Києва (ЦУЗ ПО) в процесах оперативної висилки сил та засобів на пожежі, збору оперативної інформації про стан пожежної техніки і засобів та їх застосування на пожежах, під час ліквідації стихійних лих та навчаннях, ведення інформаційних баз даних і формування інформаційних і статистичних звітів. 
ГІС ГеоВарта побудовано за архітектурою “клієнт-сервер”. 
На сервері системи розміщені сервер бази даних, сервер застосувань, бази аналітичних та картографічних даних. 
   
База аналітичних даних містить:
  базу геокодованої сегментно-вузлової моделі вулично-дорожньої мережі;
  базу геокодованих районів і зон виїздів пожежних частин;
  базу геокодованих пожежних гідрантів;
  базу геокодованих адрес будівель та споруд;
  базу геокодованих особливо важливих об’єктів;
  базу даних розкладу виїздів;
  базу даних організаційно-технічної структури підрозділів пожежної охорони міста;
  базу даних реєстру заявок та наказів на виїзд бойових розрахунків;
  базу данх класифікатора і кодифікатора характеристик об’єктів. 
   
База картографічних даних створена на основі топографічної карти масштабу 1:10 000 та топографічного плану масштабу 1:2000 на центральну частину міста. 
   
ГІС-сервер забезпечує виконання таких основних функцій по візуалізації електронної карти та доступу до бази картографічних даних: 
формування проекту робочого картографічного простору у складі декількох тематичних карт на єдиному наборі шарів цифрової картографічної основи; 
редагування візуальних властивостей шарів в конкретних електронних картах;масштабування і переміщення карти у вказаному напрямі у вікні екрану; 
відображення місць розміщення пожежних частин, районів і зон виїздів; 
відображення стану пожежних гідрантів; 
відображення пожежної ситуації та інформації про хід ліквідації пожеж на електронній карті тощо.
 

ГІС обліку та контролю місць концентрації дорожньо-транспортних пригод та технічних засобів регулювання дорожнього руху на вулицях м. Києва (ГІС КиївРух).
   
Система призначена для збору, обробки, збереження інформації про дорожньо-транспортні пригоди (ДТП), світлофорні об’єкти та дорожні знаки з просторовою прив’язкою, визначення місць концентрації ДТП, формування та видача користувачам відповідної інформації і звітних документів. 
    
ГІС КиївРух включає:
  Провідник ГІС КиївРух
  Підсистему визначення місць концентрації дорожньо-транспортних пригод (МК ДТП)
  Підсистему Дорожні знаки
  Підсистема Світлофорні об’єкти
  Картографічну базу даних 
   
Провідник ГІС КиївРух призначений для оперативного управління об’єктами системи ГІС Київ рух. 
   
Підсистема визначення місць концентрації дорожньо-транспортних пригод (МК ДТП) призначена для ведення бази даних про дорожньо-транспортні пригоди (ДТП), визначення місць концентрації ДТП (МК ДТП) і забезпечує:
  • введення семантичних даних про ДТП;
  • просторову прив’язку ДТП;
  • визначення МК ДТП;
  • ведення бази даних МК ДТП;
  • формування запитів та звітної документації. 
  
   
Підсистема Дорожні знаки призначена для збору та обробки інформації про дорожні знаки та їх конструкції. Підсистема забезпечує:
  • створення та ведення бази даних про дорожні знаки з просторовою прив’язкою;
  • перегляд та редагування інформації про дорожні знаки та їх конструкцій;
  • розфарбування умовних позначень дорожніх знаків та їх конструкцій;
  • формування запитів та звітної документації. 
   
Підсистема Світлофорні об’єкти призначена для збору та обробки інформації про світлофорні об’єкти та забезпечує:
  • творення та ведення бази даних про світлофорні об’єкти з просторовою прив’язкою;
  • перегляд та редагування інформації про світлофорні об’єкти;
  • формування кабельного плану та плану розміщення світлофорних об’єктів;
  • формування таблиці з’єднань світлофорних об’єктів;
  • формування звітної документації:
  діаграма роботи світлофорного об’єкту;
  план розміщення світлофорних об’єктів;
  кабельний план;таблиця з’єднань кабелів світлофорного об’єкту;
  перелік обладнання встановленого на перехресті.

Ескізний проект Web-серверу картографічних даних призначений для відпрацювання основних проектних рішень в побудові програмного та інформаційного забезпечення для створення та впровадження сучасних комп'ютерних технологій збору, обробки картографічної інформації, реалізація розрахунково-аналітичних і експертно-аналітичних методів рішення прикладних задач, математико-картографічне моделювання ситуації з відображенням результатів у вигляді електронних карт і документів для потреб державного і регіонального управління, які забезпечать:
•  оперативність отримання картографічної, тематичної та спеціальної інформації;
•  прогнозування розвитку і планування розміщення об'єктів інфраструктури регіонів;
•  створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктури;
•  економічне зонування території;
•  ведення різноманітних моніторингів;
•  забезпечення просторовою інформацією галузевих автоматизованих систем;
•  оперативність прийняття управлінських рішень при стихійних чи аварійних ситуаціях та розробки проектів їх запобігання або ліквідації їх наслідків;
•  проведення природоохоронних заходів;
•  ліквідації стихійних лих та аварій;
•  контроль за раціональним використанням територіальних ресурсів, тощо. 
   
ГеоПростір побудована як трьохрівнева система і включає в себе автоматизований інформаційний комплекс центрального рівня (картографічний банк даних, банк географічних назв, банк тематичних даних тощо, інформаційно-довідкову систему) та автоматизовані розподілені інформаційні комплекси суб'єктів системи, що об'єднані телекомунікаційною системою на основі Internet/Intranet технології та інформаційно-довідкові клієнтські місця. 
    
Банк картографічних даних - призначений для ведення баз картографічних даних на територію України, областей та міст. Основна його задача - забезпечення достовірною картографічною інформацією інформаційно-довідкових та моделюючих користувачів. 
Банк географічних назв - призначений для ведення баз даних географічних назв населених пунктів, орографії, лімнонімів, гідронімів, транспорту і обслуговування інформаційних картографічних банків даних. 
Банк тематичних даних - призначений для ведення тематичних баз даних: природних ресурсів, природного районування, медико-екологічного районування, використання земель, транспорт, потенціальні джерела забруднення, економічне зонування, гідрології, населення, тощо. 
XML-сервер - призначений для перетворення даних, що зберігаються та обробляються в одиниці комплексу (банк даних, автоматизовані підсистеми комплексу, то що) в інформаційні об'єкти Internet/Intranet в форматі XML. Також сервер повинен забезпечити доступ та обмін інформаційними об'єктами між локальними та територіально-розподіленими складовими комплексу (використовуючи телекомунікаційну мережу Internet/Intranet). 
Сервер візуалізації картографічних даних призначений для створення графічного відображення векторних картографічних даних. Його основне завдання - забезпечити формування зображення в стандартному графічному форматі (GIF, PNG, та інші ) вказаних шарів, векторних та растрових знаків та інших елементів картографічної бази, створити опис документу в форматі HTML та надати створені файли WEB-серверу. 
WEB-сервер служить для забезпечення взаємодії WEB-браузера користувача з інформаційним наповненням, що розташоване на серверному комп'ютері. 
Реалізація ескізного проекту серверу - uamap.net

ГІС Урбанофлора призначена для ведення моніторингу експансивних синантропних видів урбанофлори м. Києва.
   
Створення та впровадження ГІС Урбанофлора спрямована на вдосконалення контролю за поширенням небезпечних карантинних рослин на території м. Києва та оперативного та якісного прийняття рішень по управлінню за їх розповсюдженням. 
   
Архітектурно ГІС Урбанофлора побудована як спеціалізована геоінформаційна система і включає такі бази даних і програмні модулі:
•  база картографічних даних м. Києва на основі топографічної карти масштабу 1:10 000 і топографічних планів (центральна частина міста) - 1:2 000;
•  база даних експансивних синантропних видів рослин; 
•  підсистема просторової реєстрації місць розповсюдження окремих видів;
•  інформаційно-довідкова підсистема;
•  підсистема створення тематичних карт та звітної документації .
   
 ГІС забезпечує такі функції:
•  введення та редагування даних про експансивні синантропні види рослин;
•  редагування словників специфічних термінів;
•  пошук об'єктів на карті;
•  редагування властивостей шарів векторної цифрової карти;
•  створення та редагування нових шарів для опису місць розповсюдження окремих видів рослин;
•  відображення місць розповсюдження експансивних синантропних видів рослин;
•  відображення в окремому вікні інформації по вказаному виду;
•  визначення напрямку т а інтенсивності розповсюдження рослин;
•  створення тематичних карт різних видів в залежності від частоти їх розповсюдження тої чи іншої рослини.

 

Мета проекту:
Створення, актуалізація та використання інтегрованих даних про інженерну інфраструктуру території з метою:
• оперативного контролю про її стан;
• прийняття проектних рішень, що до її покращення та розвитку;
• контролю за раціональним використанням територіальних ресурсів, їх аналізу;
• ведення моніторингу природних ресурсів;
• забезпечення вихідною інформацією автоматизованних систем проектування будівель та споруд.
   
Для створення геоінформаційних ресурсів було проведено топографічне знімання території в масштабі 1:500 на площі 12 квадратних кілометрів і отримана цифрова карта з такими шарами інформації:
• будівлі та споруди;
• гідрографія;
• дорожня мережа;
• рельєф;
• рослинний покрив;
• електричні мережі;
• мережі зв'язку;
• водопровід;
• тепломережа;
• каналізація;
• газопровід;
• тощо
   
Геоінформаційна система реалізована в середовищі GeoMedia і дозволяє виконувати такі основні функції:
• збір і обробку топографічної інформації;
• збір і обробку спеціалізованої інформації;
• отримання інформаційно-довідкових даних;
• контроль за станом і терміном експлуатації інженерного обладнання з метою профілактичних заходів та плану заміни окремого обладнання;
• підготовка тематичних карт та схем, в тому числі експлікації земель;
• ведення моніторингу природних територіальних ресурсів;
• експорт даних для CAD-систем.
 

Для створення інформаційної системи ІНСТИТУТОМ були проведені роботи:
•  поновлення існуючих топографічних планів масштабу 1: 10000 на територію площею в 525 квадратних кілометрів;
•  створена цифрова карта масштабу 1:10000, яка містить дані по об’єктам:
  населені пункти,
  автомобільні дороги,
  залізниці,
  трубопроводи,
  ЛЕП,
  гідрографія,
  рослинний покрив,
  рельєф,
  державний кордон України,
•  створена цифрова модель місцевості. 
   
В рамках цього проекту по ініціативі інституту, був розроблений пілот-проект в середовищі GeoMedia ГІС для комплексного вирішення наступних задач:
• моделювання та прогнозування зон затоплення території при підвищенні рівня води в річках та водоймах;
• ведення моніторингу про стан водних об'єктів, прогнозування його змін та розробка рекомендацій для прийняття рішень;
• ведення регіональних кадастрів природних ресурсів (водний, рослинний, тваринний, лісний).

 

У результаті даної роботи  Замовнику передані:
Цифрові карти доріг України та вулично-дорожньої мережі м. Києва у форматі  автомобільної навігаційної системи АЕ-1000.
 

У науково-технічному звіті зібрана топографо-геодезична та картографічна вивченість території Київської області, приведений опис основних геодезичних референцних систем, які мають найбільше застосування у світовій геодезичній практиці, розглянуті основні картографічні проекції.
За даними супутникових радіонавігаційних вимірів на пунктах Державної геодезичної мережі 1-го класу визначені координати цих пунктів на основі яких і  проведені дослідження референцних систем та картографічних проекцій, які мають найбільше застосування у світовій геодезичній практиці в їх порівняні з діючою на Україні референцною системою координат 1942 року.
У звіті наведені рекомендації, щодо використання для топографо-геодезичного забезпечення сучасних глобальних навігаційних супутникових систем, типу GPS, цифрових картографічних матеріалів.
Результати НДР планується використати в автоматизованих системах управління територіями на основі сучасних геоінформаційних технологій.

У результаті даної роботи  Замовнику передані:
Цифрові карти доріг України та вулично-дорожньої мережі м. Києва у форматі  автомобільної навігаційної системи АЕ-1000.

У науково-технічному звіті зібрана топографо-геодезична та картографічна вивченість території Київської області, приведений опис основних геодезичних референцних систем, які мають найбільше застосування у світовій геодезичній практиці, розглянуті основні картографічні проекції.
За даними супутникових радіонавігаційних вимірів на пунктах Державної геодезичної мережі 1-го класу визначені координати цих пунктів на основі яких і  проведені дослідження референцних систем та картографічних проекцій, які мають найбільше застосування у світовій геодезичній практиці в їх порівняні з діючою на Україні референцною системою координат 1942 року.
У звіті наведені рекомендації, щодо використання для топографо-геодезичного забезпечення сучасних глобальних навігаційних супутникових систем, типу GPS, цифрових картографічних матеріалів.
Результати НДР планується використати в автоматизованих системах управління територіями на основі сучасних геоінформаційних технологій.

У звіті проведено аналіз стану розвитку геоінформаційних технологій та напрямів їх застосування в статистичній діяльності, виконано класифікацію засобів публікування статистичних електронних карт в Інтернет, розроблена модель геопросторових даних адресного плану на житловий масив ”Березняки” м. Києва для підготовки та реєстрації результатів вибіркового демосоціального обстеження населення, узагальнено досвід створення адресних газетирів у розвинених країнах світу, розроблено проект типового положення та порядку створення й ведення адресного реєстру населених пунктів, обґрунтовано пропозиції щодо цифрового картографічного забезпечення ГІС Держкомстату України.