Національна інфраструктура геопросторових даних

1. Карпінський Ю.О., Лященко А.А. Формування національної інфраструктури просторових даних – пріоритетний напрям топографо-геодезичної та картографічної діяльності // Вісник геодезії та картографії. – 2001. - №3. с. 65-74.
Від інфраструктури виробництва картографічної продукції до інфраструктури просторових даних. Нова інформаційна революція на основі бурхливого розвитку персональних комп’ютерів та Internet стала найважливішою подією кінця двадцятого століття. Комп’ютерні інформаційні технології та інформаційні послуги стали невід’ємними складовими у всіх сферах людської діяльності. В галузі геодезії і картографії завдяки впровадженню персональних комп’ютерів одержали розвиток цифрова картографія та географічні інформаційні системи (ГІС), які підвищують якість та оперативність обробки геодезичних даних та картографічного моделювання, а ГІС в Internet значно розширює коло учасників моделювання та споживачів його результатів.
Нові геоінформаційні технології ґрунтуються на базах цифрових картографічних даних та на сучасних цифрових методах топографо-геодезичних і GPS вимірювань, дистанційного зондування землі, цифрової фотограмметрії тощо. Це сприяло виникненню та розвитку геоінформаційного картографування, середовищем функціонування та результатом якого є бази цифрових географічних даних. Вони стають новим видом геоінформаційної продукції, яка використовується, в тому числі, і для автоматизованого випуску традиційних та електронних карт [1]. Геодані в цифрових форматах розглядаються не як електронні копії карт і планів, а як самостійний інформаційний ресурс у вигляді баз даних та баз знань про просторові та атрибутивні характеристики об’єктів і явищ усіх сфер геосистеми. Бази геоданих стають переважаючим видом продукції топографо-геодезичного виробництва завдяки розвитку сфери застосування ГІС в різноманітних геоінформаційних проектах для різних територіальних утворень, предметної і проблемної орієнтації. (Докладніше, pdf)

2. Карпінський Ю.О., Лященко А.А. Шляхи становлення національної інфраструктури просторових даних та інтеграції України в світовий геоінформаційний простір // Уч. Зап. Таврического нац. ун-та. Сер: География, 2002. Т. 15. - №1. - С. 3-11.
Актуальність проблеми. Задачі вивчення довкілля з метою забезпечення сталого розвитку людства в продовж останніх десятиліть набули особливого значення, а завдяки активним діям розвинених країн та міжнародних організацій найшли відображення в конкретних проектах національного і глобального рівнів. Супутникові технології, геоінформаційні системи з їх могутніми засобами інтегрування різноманітних даних та просторового аналізу допомагають контролювати та оцінювати довкілля методами та засобами, які ще недавно здавалися не реальними. До вагомих стимулів розвитку інформаційних технологій в сфері виробництва та використання географічних даних відносяться:
1) Інформаційна революція та глобалізація інформаційного простору та виробництва;
2) Вступ людства в еру техногенного ризику;
3) Усвідомлення суспільства в необхідності сталого розвитку;
4) Зростання потреб в географічній інформації в усіх сферах людської діяльності;
5) Широке застосування ГІС-технологій в виробництві цифрових просторових даних. (Докладніше, pdf)

3. Карпінський Ю.О., Войтенко С.П., Лященко А.А. Основні напрями топографо-геодезичної та картографічної діяльності в Україні // Вісник Криворізького технічного університету, 2004, вип. 3. – с. 67 – 70
Розглянуто основні положення Державної науково-технічної програми розвитку топографо-геодезичної діяльності та національного картографування в Україні на 2002-2010 роки. Відзначається, що створення та розвиток інфраструктури геопросторових даних є пріоритетним напрямом картографо-геодезичної служби в Україні. (Докладніше, pdf)

4. Карпінський Ю.О., Лященко А.А., Трюхан М.О. Принципи створення державного банку картографічних даних // Зб. наук. праць до міжнарод. наук.-практ. конф. “Геоінформаційні системи і муніципальне управління”. - Миколаїв: МФ НаУКМА. - 2000. – С. 123 - 129.
Аналіз проблеми. Інформаційні ресурси відносяться до найважливіших ресурсів держави, без впровадження яких в принципі неможливо виконувати функції управління. Використання інформаційних технологій відображає структуру економіки, зміну форм власності та кооперацію для вирішення цілого ряду соціально-економічних, природоохоронних  та політичних задач. Обґрунтованість, вірність прийняття управлінських рішень залежить від рівня використання інформаційних ресурсів і застосування багатоваріантних оптимізацій соціально-економічних розрахунків. (Докладніше, pdf) 

5. Лященко А., Іванченко С. Міжнародне співробітництво із створення суцільного набору даних для електронної карти Європи в проекті EuroGlobalMap // Зб. наук. праць. Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. Львів, НУ ”Львівська політехніка”, 2005. – с. 306 - 310
Вступ. У 2002 р. європейською асоціацією EuroGeographics розпочато новий проект -  EuroGlobalMap (EGM), яким заплановано створення суцільної цифрової карти на територію ї Європи у масштабі 1:1 000 000 з базою даних географічних назв, як на мові країн-учасниць так і в англійській транслітерації. Проект враховує існуючу картографічну інфраструктуру багатьох європейських країн і реалізується зусиллями національних картографічних агентств за єдиними вимогами щодо складу та форматів представлення цифрових геопросторових даних.
За дорученням Державної служби геодезії, картографії та кадастру Україну в проекті EGM представляє Науково-дослідний інститут геодезії та картографії. Інститут відповідає за створення уніфікованого набору геопросторових даних на територію України та забезпечує його актуалізації.
В роботі приведено короткий огляд моделі цифрових даних проекту EGM, викладено практичні аспекти створення бази даних на територію України та принципи організації геомаркетінгу в країнах-членах асоціації EuroGeographics. (Докладніше, pdf) 

6. Карпінський Ю., Лященко А. Концептуальні засади створення національної інфраструктури геопросторових даних України // Зб. наук. праць. Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. Львів, НУ ”Львівська політехніка”, 2005. – с. 295 - 301
Аналіз стану та актуальність проблеми. Сучасний етап розвитку геоінформаційних систем та геоінформаційних технологій характеризується їх повним інтегруванням в загальні інформаційні технології, включаючи універсальні системи керування базами даних та Web-картографування в Internet. Це, з одного боку, призвело до виникнення і розвитку ГІС - картографування на основі цифрових технологій геодезичних вимірів, дистанційного зондування Землі, цифрової фотограмметрії, ГІС та баз геопросторових даних, а з іншого - розширило попит та сфери використання  географічних даних в електронних форматах у різноманітних проблемно-орієнтованих ГІС. Формування та застосування електронних геоінформаційних ресурсів та геоінформаційних систем вийшло далеко за межі традиційної суто географічної предметної сфери, уже сьогодні вони інтегровані в загальні інформаційні технології та здатні забезпечити просторово-часовою інформацією усі ланки моделювання та управління в різноманітних сферах професійної діяльності (управління територіями, військова справа, кадастри природних ресурсів і нерухомості, екологія, навігація і транспорт, інженерні комунікації, містобудування, публічні геоінформаційно-пошукові та довідкові системи тощо). Завдяки широкому застосуванню ГІС в усіх сферах професійної та громадської діяльності зростає роль географічної інформації як багатогалузевого та загальносуспільного предмету споживання. (Докладніше, pdf) 

7. Карпінський Ю.О., Лященко А.А. Шляхи розвитку стандартизації та сертифікації географічної інформації / геоматики в Україні // Вчені записки ТНУ. Серія: Географія, 2004. Т. 17(56). - №2. С. 105-110.
Вступ. 16 січня 2003 року Кабінет Міністрів України затвердив Державну науково-технічну програму розвитку топографо-геодезичної діяльності та національного картографування на 2003-2010 роки [1]. В цій програмі вперше метою розвитку топографо-геодезичної та картографічної діяльності поставлено створення національної інфраструктури геопросторових даних
Вдосконалення та розвиток системи нормативно-технічного забезпечення виробництва і розповсюдження геопросторових даних, формування та використання державних геоінформаційних ресурсів, створення національної інфраструктури геопросторових даних віднесено до ключових завдань Державної науково-технічної програми розвитку топографо-геодезичної діяльності та національного картографування на 2003-2010 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. №37. Зокрема в програмі визначені такі основні завдання створення нормативно-правової та нормативно-технічної бази топографо-геодезичної та картографічної діяльності: розроблення нормативно-правових актів з питань розвитку національної системи картографування, національної системи відліку, створення державного реєстру та стандартизації географічних назв, розширення доступу до геопросторових даних, скасування необґрунтованих обмежень у цій сфері, а також правових засад розвитку ринкових відносин, охорони авторських прав; розроблення нормативно-технічних документів стосовно топографічного і тематичного картографування, стандартизації геопросторових даних, встановлення та унормування географічних назв; гармонізація нормативно-правових актів із законодавством Європейського Союзу та системи державних стандартів із стандартами ISO. (Докладніше, pdf) 

8. Карпінський Ю.О., Лященко А.А., Кібець О.Г., Іванченко С.А. Українська картографічна мережа в Internet. // Ученые записки Таврического национального университета. Серия: География, 2004.- Т. 17 (56). - №2.- С. 111-118.
Вступ. Обсяги картографічних та геопросторових даних, що накопичуються, обробляються та розповсюджуються постійно зростають, стрімко розширюється номенклатура продукції та послуг, які ґрунтуються на географічній інформації Закономірно, що географічна інформація постійно змінюється як змінюються властивості об’єктів та явищ реального світу, які вона відображає. Ця інформація створюється різноманітними підприємствами, установами та окремими особистостями, і усі вони мають потребу в постійному обміні актуальними геопросторовими даними. Такі властивості географічної інформації зумовлюють об’єктивну потребу в розподілених інформаційних системах для управління і використання інтегрованих геопросторових даних з різних джерел для вирішення задач в будь-якій сфері, а також стимулюють розвиток геоінформаційного сектору в глобальних інформаційних мережах. (Докладніше, pdf) 

9. Карпінський Ю.О., Лященко А.А. Інфраструктура геопросторових даних: принципи та методика формування базового набору геопросторових даних // Вісник Криворізького технічного університету, 2004, вип. 3. – с. 72 - 77
Вступ. Для ефективного використання високих інформаційних технологій та геоінформаційних ресурсів, виробництво яких постійно зростає і поширюється в усьому світі, багато урядів прийняли рішення про формування інфраструктури геопросторових даних (Spatial Data Infrastructure – SDI) на національному, регіональному та локальних рівнях.
Інфраструктура геопросторових даних (ІГД) визначається як сукупність відповідних технологій, політичних та організаційних (інституційних) заходів, які спрощують (полегшують) доступ до геопросторових даних та їх використання. ІГД складає основу для пошуку (виявлення), оцінки придатності і застосування просторових даних їх виробниками і користувачами на всіх рівнях державного, комерційного і некомерційного секторів, в науковій сфері і громадянами в цілому. Вона  включає географічні дані і атрибути, достатню документацію (метадані), засоби для пошуку, візуалізації, оцінки придатності даних (каталоги та WEB-картографічні сервери), а також відповідні методи забезпечення доступу до геопросторових даних. Крім цього, це і додаткові служби або програми для підтримки прийнятих угод, необхідних для координування та адміністрування усіма процесами виробництва та використання геопросторових даних на місцевому, регіональному, національному або транснаціональному рівнях [1, 2, 4, 6, 7]. Основні переваги створення інфраструктури просторових даних є: скорочення витрат на збір, обробку та підтримку геопросторових даних, підвищення якості та оперативності актуалізації даних, додатковий ефект завдяки новим технологіям об’єднання даних з різних джерел та віддаленого доступу до них. Основними призначенням національних інфраструктур просторових даних (НІГД) є забезпечення публічного і рівноправного доступу до національних геоінформаційних ресурсів державним, комерційним організаціям і громадськості. (Докладніше, pdf) 

10. Карпінський Ю.,  Лященко А. Нові підходи до стандартизації та технічного регулювання в сфері географічної інформації // Зб. наук. праць. Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. Львів, Ліга-Прес, 2004. – с. 283 - 291.
Вступ. Зростання ролі стандартизації та удосконалення технічного регулювання в сфері географічної інформації/геоматики визначається значним розширенням галузей застосування геоінформаційних систем для планування, прогнозування та підтримки прийняття рішень в найважливіших сферах суспільної діяльності, зокрема в таких як: економіка, політика, безпека, екологія, оборона, транспорт, зв’язок, містобудування, охорона здоров’я, освіта, управління природними та матеріальними ресурсами.
Сучасний етап розвитку геоінформатики в Україні характеризується становленням ринкових відносин між виробниками геоінформаційної продукції та її споживачами, які також потребують якісно нового нормативно-технічного урегулювання у відповідності з прийнятими у 2001 році законами України “Про стандартизацію”, “Про підтвердження відповідності” та “Про акредитацію органів з оцінки відповідності”[1-3]. Цими законами в Україні започаткована принципово нова національна система стандартизації і технічного регулювання, яка гармонізована з відповідними документами міжнародних організацій з стандартизації, Європейського Співтовариства (ЄС), Світової Організації Торгівлі (СОТ), зокрема, з вимогами угод СОТ про усунення технічних бар’єрів в торгівлі. Таке реформування національної системи стандартизації відноситься до найважливіших складових комплексу заходів інтеграції України в Європейський Союз та вступу в СОТ. Вперше у вітчизняній стандартизації вводяться нові категорії нормативних документів: кодекс усталеної практики, технічні умови, технічний регламент, а також нові правила та механізми підтвердження відповідності і сертифікації. Це потребує перероблення існуючих та створення нових нормативних документів для забезпечення процедур підтвердження відповідності в сфері виробництва геопросторових даних. (Докладніше, pdf)

11. Карпінський Ю.О., Лященко А.А., Волчко Є.П. Стандартизація географічної інформації. Міжнародний досвід та шляхи розвитку в Україні // Вісник геодезії та картографії. – 2002. - №3. С 32-38.
Вступ. За останні 15 років в топографо-геодезичному та картографічному виробництві пройдено шлях від автоматизації окремих етапів до інтегрованих систем геоінформаційного картографування та формування інфраструктури геопросторових даних на глобальному, національному і регіональному рівнях [1 - 3]. Вже сьогодні бази географічних (геопросторових) даних завдяки широкому впровадженню цифрових методів топографо-геодезичних і GPS вимірювань, дистанційного зондування землі та цифрової фотограмметрії стають переважаючим видом кінцевої продукції топографо-геодезичного і картографічного виробництва. Попит на цю продукцію постійно зростає оскільки вона складає основу застосування геоінформаційних систем для планування, прогнозування та підтримки прийняття рішень в найважливіших сферах людської діяльності, таких як економіка, політика, безпека, екологія, оборона, транспорт, зв’язок, містобудування, охорона здоров’я, освіта, управління природними та матеріальними ресурсами. В розвинених країнах світу географічна інформація розглядається як одна з найважливіших складових в переході від індустріального до інформаційного суспільства, як нова економічна і ресурсна категорія. Топографо-геодезичні і картографічні служби розвинених країн переорієнтували свою діяльність на масове виробництво геоінформаційних ресурсів нового покоління як сукупності баз геопросторових даних, баз знань та програмних засобів їх підтримки і використання, на формування відповідної нової інфраструктури виробництва і споживання геопросторових даних
Фундаментом такої перебудови стають нові стандарти і нові нормативно-технічні документи, які встановлюють вимоги до складу, структури, форми подання, якості та правил створення, постачання і використання геопросторових даних. (Докладніше)

12. Техніко-економічна доповідь по формуванню Національної інфраструктури геопросторових даних України (Докладніше)

Версія для друку