Кадастр та грошова оцінка земель

1. Карпінський Ю.О., Лященко А.А., Щербина Т.В. Дослідження картографічних проекцій гепросторових даних для об’єктів земельного кадастру // Вісник геодезії та картографії. – 2003. - № 2. с. 41 - 47.
Вступ. Топографо-геодезичні знімання відносяться до найважливіших складових землеустрою та кадастру, оскільки результатом їх проведення є геопросторові дані та карти про місцерозташування об’єктів нерухомості, про їх розміри та зафіксовані документально і встановлені на місцевості межі дії відповідних прав та обмежень на використання об’єктів. В процесі землевпорядної та кадастрової діяльності створюються і використовуються десятки різновидів карт і планів, в тому числі: індексна кадастрова карта, черговий кадастровий план, карта економіко-планувальних зон та зон впливу локальних факторів для грошової оцінки земель населених пунктів, карти різноманітних територіальних зон, карти ґрунтів, плани землеустрою тощо. На сучасному етапі проведення земельної реформи в Україні мова йде про виконання топографо-геодезичних знімань десятків мільйонів земельних ділянок та формування відповідної бази гепросторових даних в складі автоматизованої системи державного земельного кадастру (АС ДЗК). (Докладніше, pdf)

2. Лященко А.А., Ціпенко О.В. Архітектура адаптивної геоінформаційної системи для грошової оцінки земель населених пунктів // Містобудування та територіальне планування. - К.: КНУБА, 2001. - Вип. 10. - С. 76-82.
В процесі проведення грошової оцінки земель населених пунктів з застосуванням геоінформаційних технологій можна виділити три основні етапи: підготовчий, проектний та експлуатаційний. На підготовчому етапі створюється база даних цифрової картографічної основи території міста та проводиться збір даних. Проектний етап складають задачі визначення базової вартості земель, економіко-планувального зонування території міста, розробки зон впливу локальних факторів і карт агровиробничих груп грунтів з їх грошовою оцінкою за видами сільськогосподарських угідь. В роботі мова йде про застосування геоінформаційної технології на останньому етапі, зміст якого складають задачі розрахунку грошової оцінки конкретних земельних ділянок з урахуванням функціонального використання ділянок та локальних факторів на основі просторового аналізу розміщення земельної ділянки по відношенню до економіко-планувальних зон та зон впливу локальних факторів. Адаптивність спеціалізованої ГІС грошової оцінки визначається наявністю в системі відповідних механізмів пристосування її інформаційного та програмного забезпечення до умов конкретного міста та архітектури і складу програмно-технічного комплексу конкретного замовника (управління земельних ресурсів). (Докладніше, pdf)

3. Карпінський Ю.О., Лященко А.А. Сучасні стан та проблеми топографо-геодезичного і картографічного забезпечення ведення земельного кадастру // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. “ГІС-форум 2000”. К: Гіс-асоціація України.- 2000. – С. 28 - 33.
Вступ. Топографо-геодезичні та картографічні роботи, що виконуються для забезпечення ведення земельного кадастру мають багато спільного з традиційними топографо-геодезичними та картографічними роботами. В той же час вони мають певну специфіку, що відображається на методах проведення робіт, обробки, складу та представлення інформації. Сучасний стан інформаційного забезпечення робіт, зв’язаних з побудовою автоматизованих систем ведення земельного кадастру характеризується децентралізованим їх розвитком на місцях різними засобами та методами. Побудова сучасних геоінформаційних систем ведення земельного та і інших видів кадастрів вимагає уніфікації складу робіт та представлення. Серед сучасних проблем ведення автоматизованих систем  земельних кадастрів зазначимо такі:
- земельно-кадастрове покриття;
- підбір систем координат;
- єдина топографічна основа. (Докладніше, pdf)

4. Карпінський Ю.О., Лященко А.А. Сучасна інфраструктура просторових даних для геоінформаційного забезпечення містобудування // Інженерна геодезія. - К.: КНУБА, 2000. - Вип. 44. – С. 126-139.
Аналіз проблеми. Сучасні системи містобудування являють собою складну сукупність просторово організованих і взаємозв’язаних матеріальних елементів технічно освоєних територій, будівель і споруд, шляхів і інженерних комунікацій, сумісно з природними компонентами, які формують середовище суспільної життєдіяльності [2]. Завдяки просторово-часовій суті містобудівної системи, в містобудівній діяльністі завжди використовувалися принципи географічного підходу, а саме: територіальність, конкретність, комплексність і глобальність в вивченні об’єктів та явищ з використанням картографічної мови. Домінуючу роль картографічної взаємодії в містобудуванні важко переоцінити, адже якраз карта поєднує модельно-пізнавальну і комунікативну функції взаємодії всіх суб’єктів містобудівної діяльності. (Докладніше, pdf)

5. Лященко А.А. Системотехнічний аналіз інформаційної діяльності та інформаційних ресурсів міських кадастрових систем. // Науково-технічний збірник. Вип. 17: Містобудування та територіальне планування. К.: КНУБА, 2004. с. 157 – 165.
Створення інтегрованих міських інформаційних ресурсів для комплексного територіального управління – одна із найважливіших і, так званих ”вічних проблем”, але, як свідчить досвід розвинених країн, сучасний рівень інформатики, геоінформаційних і телекомунікаційних технологій дозволяє перевести цю проблему в розряд таких, що вирішуються шляхом формування відповідної інфраструктури для виробництва і використання геоінформаційних ресурсів щодо міської території. (Докладніше, pdf)

6. Лященко А., Ціпенко О. Цифрове картографічне забезпечення грошової оцінки земель населених пунктів.// Матеріали 2-ї Міжнародної науково-практичної конференції “Кадастр, фотограмметрія, геоінформатика – сучасні технології і перспективи розвитку”. Львів-Краків: НУ “Львівська політехніка”. – 2000. – с. 88-92.
За останній час грошова оцінка земель населених пунктів України перетворилась у досить поширений вид проектних робіт, в яких найбільш повно та ефективно використовуються ГІС-технології [2,3,4]. Це зумовлено актуальністю грошової оцінки у здійсненні земельної та економічної реформи в країні, а також геоінформаційним характером самої задачі за змістом, оскільки її виконання потребує врахування впливу факторів регіонального, зонального та локального місцерозташування земельних ділянок на території населеного пункту, які мають кількісні характеристики, просторову прив’язку та просторові відношення. (Докладніше, pdf)

7. Лященко А.А., Ціпенко О.В. Наскрізні геоінформаційні технології грошової оцінки земель населених пунктів // Інженерна геодезія. - К.: КНУБА, 2000. - Вип. 42. – С. 155 - 165.
Аналіз проблеми. Грошова оцінка земель відноситься до однієї з найактуальніших задач у здійсненні земельної та економічної реформ в Україні. Вона виступає інтегральною характеристикою кількісних, якісних, економічних, правових, регіональних та інших показників земельних ділянок і слугує основою єдиного механізму оподаткування земель та справляння інших платежів в процесі цивільного обігу земельних ділянок.
За своїм змістом грошову оцінку земель можна віднести до задач геоінформаційного (просторового) аналізу, оскільки її виконання потребує врахування впливу факторів регіонального, зонального та локального місцерозташування земельних ділянок на території населеного пункту, які мають кількісні характеристики, просторову прив’язку та просторові відношення. (Докладніше, pdf) 

8. Лященко А.А., Старовєров В. С., Генсецький М.П., Зленко Л.В. Базові моделі даних інженерних комунікацій та технології їх обробки в ГІС // Інженерна геодезія. - К.: КНУБА, 2000. - Вип. 45. – С. 149 - 158.
Актуальність проблеми. Застосування ГІС-технологій в сфері інженерних комунікацій (ІК) має  чи не найбільшу складність як за специфікою самого об’єкту інформатизації, так і за технічними та організаційними проблемеми реалізації проектів.
Основна специфіка сфери ІК полягає в необхідності створення просторово-топологічних мережевих моделей, які не підтримуються звичайними інструментальними ГІС, а спеціалізовані ГІС (наприклад, Framme, Smallword та інші) досить дорогі (вартість одного робочого місця сягає десяти тисяч доларів). Ефективне використання бази геопросторових даних ІК можливе лише за умови наявності віповідних програмних засобів, які дозволяють аналізувати поточний стан системи або прогнозувати його при моделюванні аварійних чи інших ситуацій (наприклад, виконання гідравлічних розрахунків мереж, вибір оптимальних режимів функціонування при вимушених відключеннях тощо). (Докладніше, pdf)

9. Лященко А.А. ГІС-технологія кадастрового зонування міських територій //. Інженерна геодезія. - К.: КНУБА, 2002. - Вип. 46. – С. 89 - 95.
Кадастрове зонування міської території виконується з метою створення індексного кадастрового плану міста та запровадження на його основі єдиної ситеми нумерації земельних ділянок для ведення державного земельного кадастру.
Нормативно-правову основу робіт складають: Земельний кодекс України, 2001 р.; Постанова Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1997 р. № 1355 “Про Програму створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру”; Вказівка Державного комітету України по земельних ресурсах від 16.02.1998р. № 9 “Про створення єдиної системи нумерації земельних ділянок для ведення державного земельного кадастру” з відповідним доповненням від 12 травня 1998 р.; Тимчасові методичні вказівки щодо присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення державного земельного кадастру, схвалених науково-технічною радою Держкомзему України (протокол №1 від 26.01.98 ). (Докладніше, pdf) 

10. Лященко А.А. Базові моделі вулично-дорожньої мережі та адресного реєстру міста // Вісник геодезії та картографії. – 1999. - №4. - С. 33-35.
 Адресний реєстр - важливий елемент інформаційних ресурсів муніципальних ГІС. Об’єктивно адреса є найбільш поширеною, зручною і доступною формою подання інформації про місцерозташування різноманітних об’єктів, юридичних та фізичних осіб на території міста. У базі даних може бути повністю відсутня просторова (координатна) інформація про об’єкти, але наявність адрес дозволяє розв’язувати велику кількість задач управління містом, встановлювати зв’язки між різноманітними інформаційними потоками. Застосування ГІС дозволяє виконати просторову локалізацію адрес і поєднати два методи ідентифікації об’єктів та аналізу даних у муніципальних інформаційних системах – просторовий (координатний) і традиційний адресний. (Докладніше, pdf)

11. Лященко А.А. Шляхи та засоби формування інфраструктури геопросторових даних міських кадастрових систем // Будівництво України, – 2004. - №5. – с. 25 – 30
Проблема формування міських інформаційних ресурсів та їх ефективного використання в управлінні нерухомістю і розвитком територій великих міст не втрачає значимості уже протягом декількох десятиліть. Але тільки в середині 90-х років з масовим випуском потужних і порівняно недорогих комп’ютерів, з розвитком геоінформаційних систем, телекомунікаційних технологій та інформаційних мереж сформувалася матеріальна основа для реалізації концепцій інтегрованого інформаційного середовища кадастрової діяльності, містобудування і територіального управління. Геоінформаційні моделі дозволяють найбільш адекватно відображати та моделювати процеси використання і відтворення територіальних ресурсів (матеріальних, природних, трудових, фінансових) з урахуванням їх просторового розміщення, взаємодії та динаміки. (Докладніше, pdf)

12. Лященко А.А. Аналіз розвитку кадастрових систем та систем обробки даних // Науково-технічний збірник. Вип.18 Містобудування та територіальне планування. К.: КНУБА, 2004.с.122 –131.
Історичні корені виникнення кадастру сягають у глибину тисячоліть. Від примітивних землемірних робіт в Древньому Єгипті (3000 р. до н.е.) з фіксацією результатів знімання на глиняних табличках у вигляді схем меж земельних ділянок та їх площ, або аналогічних бронзових табличок в Древньому Римі (VI ст. до н.е.), через реєстраційні земельні книги, які були започатковані у середні віки в Європі, або дозорні і межові книги в Росії (XV XVII ст.) з картами меж землеволодінь та земельних угідь, до застосування GPS-вимірювань для кадастрової зйомки і комп’ютерних інформаційних технологій для реєстрації кадастрових даних в об’єктно-орієнтованих базах геопросторових даних та доступу до них в глобальній мережі Internet – такі історичні віхи розвитку кадастру та інформаційних технологій в кадастровій діяльності людства. (Докладніше, pdf)

13. Лященко А.А., Боєв С.А., Ціпенко О.В. Практика застосування та шляхи удосконалення методичних підходів щодо нормативної грошової оцінки земель населених пунктів // Містобудування та територіальне планування. - К.: КНУБА, 2002. - Вип. 12. - С. 69 – 79.
 Актуальність проблеми та огляд задач, що розглядаються. До найважливіших складових земельної реформи в Україні відноситься запровадження нових механізмів плати за землю як одного з важелів економічного регулювання земельних відносин. Серцевиною цього механізму є нормативна грошова оцінка земель, оскільки Стаття 2 Закону України "Про плату за землю" від 19 вересня 1996 року №378/96-ВР визначає, що плата за землю, яка справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, розраховується залежно від грошової оцінки земель. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 1997 року №99 "Про внесення змін до Положення про порядок ведення державного земельного кадастру..." грошова оцінка визнана невід’ємною складовою державного земельного кадастру. (Докладніше, pdf) 

14. Карпінський ю., Лященко А., Куриляк І. Системотехнічні аспекти формування регіональних кадастрів природних ресурсів // Зб. наук. праць. Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва. Львів, Ліга-Прес, 2002. – с. 277-282.
Сучасні регіональні системи являють собою складну сукупність просторово організованих і взаємозв’язаних природних ресурсів та технічно освоєних територій, будівель і споруд, шляхів і інженерних комунікацій, тощо. Завдяки просторово-часовій суті цих систем в регіональному управлінні завжди використовувалися принципи географічного підходу та картографічне моделювання. Інформаційні технології та ГІС створили умови для розвитку геоінформаційного картографування з новим видом продукції у вигляді баз геопросторових даних, попит на які швидко зростає, зокрема в сфері інформаційної підтримки прийняття управлінських рішень органами державної влади. (Докладніше, pdf)

15. Карпінський Ю.О., Лященко А.А. Технологічні моделі розподілених кадастрових ГІС в Intranet/Internet – мережах.  - Київ: Містобудування та територіальне планування: Наук.-техн. збірник / КНУБА.- 2004.- Вип. 17.- С. 106 – 113.
Технологічну основу функціонування сучасних міських кадастрових систем складають інформаційні системи з відкритою архітектурою, орієнтовані на взаємодію в Intranet/Internet-мережах та реалізація ГІС-компонент на основі технології Web-картографування. Це очевидно, оскільки кадастрові системи великих міст поєднують десятки організацій, а з розвитком ринку землі та іншої нерухомості кількість організацій-споживачів актуальних кадастрових даних виросте до сотень, уже не кажучи про формування відкритого інформаційного суспільства, в якому перш за все повинно бути реалізоване право кожного громадянина безперешкодно одержувати інформацію з відповідних державних інформаційних ресурсів. Одним із найважливіших соціально і економічно значимих геоінформаційних ресурсів є земельний кадастр та правила використання і забудови територій населених пунктів. Ці ресурси в містах фактично визначають правові аспекти інвестування в земельні поліпшення та в розвиток міських територій.  (Докладніше, pdf)

16. Карпінський Ю. О., Лященко А. А. Геоінформаційні технології грошової оцінки земель населених пунктів // Геоінформаційні системи і муніципальне управління: Зб. наук. пр. до міжнар. наук.-практ. конфер. – Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА. – 2000. – С. 53-60.

Версія для друку