Фотограмметричний полігон (ДЗЗ-полігон)
НДІГК на замовлення Укргеодезкартографії виконує роботи зі створення та апробування технологій виготовлення геопросторових даних за матеріалами аеро- та космічного знімання на фотограмметричному полігоні
Мета та призначення ДЗЗ-полігона
Кінцевим результатом виконання робіт зі створення та апробування технологій виготовлення геопросторових даних за матеріалами аеро- та космічного знімання на фотограмметричному полігоні повинні бути:
- фотограмметричний полігон апробування методів дистанційного зондування Землі (надалі – ДЗЗ-полігон) для забезпечення апробації та сертифікації систем дистанційного топографічного картографування місцевості;
- хнологічні схеми, оцінка та порівняльний аналіз економічних і технічних показників дистанційних методів топографічного картографування.
Вимоги до вибору місцеположення ДЗЗ-полігона
- наявність типового ландшафту для більшості територій України з розташуванням у центральних областях України з розвиненою мережею автошляхів та залізничних доріг;
- наявність плоскорівнинної місцевості із ухилами до 2 градусів, включаючи залісені території, рівнинні, пересічені та горбисті території з переважаючими ухилами місцевості до 6˚, низькогірні райони з переважаючими ухилами до 5-15˚;
- територія ДЗЗ-полігона повинна включати: території населених пунктів з багатоповерховою та малоповерховою забудовою; промислові та сільськогосподарські об’єкти, дороги та дорожні споруди, гідрографічні об’єкти та гідрографічні споруди; рослинний покрив та ґрунти;
- ДЗЗ-полігон має розташовуватись біля доступного аеродрому для зменшення підлітного часу;
- площа ДЗЗ-полігона не повинна бути меншою площі, яка відповідає аркушу топографічної карти масштабу 1:25 000.
Картосхема розташування об'єкта
Фото 1. В обговорені варіантів місцеположення полігона беруть участь (зліва направо): М.О.Жила, Б.П.Окопний, Ю.О.Карпінський, В.І.Малов, П.І.Сосновський
Фото 2. Типовий ландшафт території полігона ДЗЗ в районі м. Гнівань
Запроектовані дослідження
ДЗЗ - полігон повинен забезпечувати проведення досліджень, спрямованих на з’ясування таких питань:
– собівартість різноманітних технологічних схем;
– розробка точнісних моделей вимірювальних властивостей результатів аерокосмічних зйомок за певними технологічними схемами;
– установлення дешифрувальних характеристик зображень із визначенням властивостей об'єктів місцевості;
– установлення фактичної роздільної здатності аеро- і космічних знімальних систем.
Очікувані результати досліджень
На основі виконаних робіт мають бути забезпечені:
– обґрунтування вибору оптимальних технологічних схем топографічного картографування;
– розробка основних положень та інструкцій зі створення й оновлення топографічних карт і планів за матеріалами ДЗЗ;
– створення й розвиток центру з оцінювання відповідності й сертифікації на різноманітні аеро- та космічні знімальні системи;
– ведення навчального процесу студентів з напрямку «Геодезія, картографія і землевпорядкування».
Структура полігона
– паспорт полігона ДЗЗ;
– ГІС полігона ДЗЗ для ведення бази даних усіх складових полігона, отриманих результатів обробки аерокосмічних матеріалів ДЗЗ та підтримки функціонування полігона;
– геодезична мережа (перевизначені в систему координат УСК-2000 координати пунктів планово-висотної ДГМ з висотами, визначеними з урахуванням моделі квазігеоїда, побудованого на територію полігона; розрядна мережа згущення та знімальні мережі на окремі ділянки м. Гнівань);
– замарковані пункти планово-висотної ДГМ, розпізнавальні знаки та контрольні точки на весь полігон для планово-висотної прив’язки аерокосмічних знімків;
– растрові електронні топографічні карти масштабу 1:10 000 на весь полігон ДЗЗ в системі координат СК-1963;
– растрові електронні топографічні плани таких масштабів на м. Гнівань –1:5 000; смт: Сутиски – 1:5 000, Тиврів – 1:2 000, укладені в 1978-1987 рр. за результатами мензульного та стереотопографічного знімань у місцевій системі координат;
– цифрова модель рельєфу на весь полігон ДЗЗ, створена за топографічною картою масштабу 1:10 000 з перерізом 1 м;
– окремі ділянки (загальна площа 250 га) наземного топографічного знімання масштабу 1:2 000 характерних територій м. Гнівань (одно- та багатоповерхова забудова, промислові об’єкти, дороги, рельєф, гідрографія, рослинність, межі та наземні комунікації) за точністю масштабу 1:500 (еталонні зразки);
– ортофотоплани на смт Гнівань масштабу 1:2 000, створені за результатами аерофотознімання в масштабі 1:8 000;
– ортофотоплани на смт Гнівань масштабу 1:5 000, створені за результатами аерофотознімання в масштабі 1:15 000;
– ортофотоплани на територію полігона ДЗЗ, створені за матеріалами космічного знімання супутником QuickBird та іншими супутниками.
Ю. О. Карпінський, Л. О. Скакодуб, А. В. Єгоров. Започаткування полігона дистанційного зондування Землі для топографічного картографування // Вісник геодезії та картографії. – 2007. – №1. – С. 31-37.
Для створення та оновлення топографічних карт і планів традиційно використовувалися аерофотознімки. З розвитком технічних засобів і методів аеро- та космічних знімань виникла необхідність побудови фотограмметричного полігона для апробації технологій виготовлення геопросторових даних за матеріалами цих знімань.
14 червня 2006 р. в НДІ геодезії і картографії відбулася нарада з обговорення технічних вимог до створення полігона ДЗЗ. У відповідності до технічних вимог на виконання дослідно-методичної роботи «Створення та апробування технологій виготовлення геопросторових даних за матеріалами аеро- та космічного знімання на фотограмметричному полігоні» ДЗЗ-полігон створюється в кілька етапів. Побудова ДЗЗ-полігона має зрештою забезпечити апробацію технологій виготовлення геопросторових даних за аеро- й космічними матеріалами та розроблення науково-методичних основ використання результатів аерокосмічних знімань для топографічного картографування місцевості. Очевидно, що розвинений ДЗЗ-полігон може стати центром оцінки відповідності, тобто сертифікації систем дистанційного топографічного картографування місцевості.
Ю. О. Карпінський, Л.О. Скакодуб, А. В. Єгоров, П. М. Шевчук. Обґрунтування вибору полігона ДЗЗ для топографічного картографування // Вісник геодезії та картографії. – 2007. – №4. – С. 21-25.
У геодезичній практиці відомі полігони трьох видів: геодинамічні (ГДП), техногенні (ТГП) та еталонні (ЕГП). Вибір місцеположення полігона передбачається здійснити на топографічних картах з уточненням під час виїзду на місцевість.
Кожен з варіантів місцеположення полігона необхідно оцінити з урахуванням вимог, які вказані в технічних вимогах. Потім на підставі цих характеристик здійснити вибір території полігона, який відповідатиме сформованим основним вимогам стосовно можливості його використання для апробування всіх доступних засобів аерокосмічних знімань, розроблення технологічних схем, оцінки та порівняльного аналізу економічних і технічних показників дистанційних методів топографічного картографування.
Версія для друку 
